«Наразі іноземці не сприймають Україну як найкращий варіант для залучення іноземного капіталу та інвестицій»

Що заважає глобалізації? Як транснаціональні компанії впливають на розвиток країн третього світу та країн, що розвиваються? Чи готові українські студенти-правники навчатися і працювати за кордоном?

- Томасе, це була Ваша перша поїздка до України? Поділіться своїми враженнями від нашої країни.

- Насправді, я вже був в Україні кілька разів. Зазвичай я приїжджаю сюди для того, щоб читати лекції, але часто залишаюся ще на кілька днів, щоб прогулятися і побачити визначні місця. Міста, в яких я вже встиг побувати - це Київ, Харків і Львів. Можу точно сказати, що Україна - це прекрасна країна з неймовірно багатою історією. Люди тут добре освічені, люб'язні та завжди готові допомогти. Звичайно, це також країна з дещо трагічною історією. Як в минулому, так і зараз Україна знову знаходиться в центрі протистояння різних сил (Росія на півночі та Європа на заході).

- Ви викладали один з модулів Школи американського права в Україні. Розкажіть нам більше про курси, які Ви викладали.

- Мої курси стосувалися міжнародної торгівлі та права, яке застосовується в умовах глобалізації. Сюди входять питання імпорту/експорту, міжнародних спільних підприємств, транскордонних інвестицій, кредитування в різних країнах, коливання валютних курсів тощо. Головне - всі ці питання ми розглядали з юридичної позиції.

- Ваш курс охоплює тему транснаціональних корпорацій. В чому ж наразі полягає головна проблема таких підприємств?

- У процесі глобалізації транснаціональні корпорації набувають все більшого значення, а саме впливають на збільшення взаємозалежності та взаємопов'язаності, а також переміщення людей, грошей і товарів фактично між усіма країнами світу. Ці компанії внесли значний внесок у процес глобалізації, до того ж як у хорошому, так і в поганому сенсі.

З одного боку, вони сприяють економічному зростанню, створюють робочі місця та генерують капітал, таким чином підвищуючи рівень життя в усьому світі. З іншого боку, вони розбавляють культурні традиції, можуть завдати великої шкоди навколишньому середовищу, часто експлуатують дешеву робочу силу в бідних країнах і можуть не піклуватися про соціальні умови для місцевого населення.

Звичайно, соціально відповідальні компанії намагаються протидіяти цим явищам. Найбільша проблема, з якою вони наразі зіштовхуються - це зростання руху антиглобалізму, який несе за собою популізм, націоналізм, антиіммігрантські настрої та ізоляціонізм. Це яскраво можна побачити на прикладі Brexit. Водночас, якщо подивитися на Президента США Дональда Трампа та його передвиборче гасло - «Зробимо Америку знову великою» - це також по суті є висловленням антиглобалістських настроїв.

- Як Ви думаєте, чи може транскордонний бізнес призвести до появи наднаціональної держави?

- Ні, найближчим часом не буде наднаціональної держави. Найбільш близьким до цього прикладом можна назвати Європейський Союз, який дійсно має високий ступінь централізованого управління, єдині закони, повністю вільне переміщення людей, грошей і товарів. Таким чином, ЄС у багатьох аспектах є прикладом наднаціональної держави, принаймні певною мірою. Однак навіть в ЄС сьогодні існує чимало перепон для продовження подальшої інтеграції, а популістські рухи з'являються все частіше. Загалом, все у світі, що схоже на ЄС, у кращому випадку є віддаленим вираженням наднаціональної держави.

- Наскільки Україна залучена у процес міжнародної інтеграції?

- На мою думку, Україні ще належить пройти певний шлях у плані міжнародної інтеграції. Наразі цю країну іноземці не сприймають як найкращий варіант для залучення іноземного капіталу та інвестицій. Всіх насторожують питання корупції, відсутності прозорості та нестабільність гривні.

Однак не потрібно на цьому зупинятися. Україні варто продовжувати рухатися в напрямку інтеграції в міжнародне співтовариство. Для цього потрібно продовжувати боротьбу з корупцією, твердо закріпити принцип «верховенства права», розвивати свої експортні галузі й більш тісні зв'язки з ЄС та іншими країнами. Такі програми як та, в якій я викладав, також допомагають з позиції заохочення освітньої та професійної взаємодії з іноземцями.

- Як Ви вважаєте, наскільки Ваші українські студенти готові працювати в умовах глобалізації?

- Мої учні чудові! Вони розумні, добре освічені, добре говорять англійською мовою, вони зацікавлені у своєму розвитку і повністю віддані своїй справі. Однак їм варто їхати за кордон, отримувати там освіту, працювати, налагоджувати контакти та зв'язки на міжнародному рівні. Я не можу стверджувати, що вони вже повністю до цього готові, але вони добре підготовлені для того, щоб принаймні розпочати цей процес.

- Як юристам, вихідцям старої школи, варто адаптуватися до цих змін?

- Насамперед, вони мають заохочувати молоде покоління здобувати міжнародний досвід і працювати в міжнародних компаніях. Звичайно, вони можуть піти цим шляхом самостійно. Проте я вважаю, що якщо людина практикувала право в певному режимі у порівняно закритій правовій системі протягом усієї своєї кар'єри, то їй буде важко перелаштуватися.

- Як Ви вважаєте, юристу потрібно бути реалістом чи мрійником?

- Потрібно бути реалістом, але з неабиякою часткою мрійливості. Як юристи ми маємо справу з реальними юридичними проблемами, з якими зіштовхуються люди та підприємства. Ми повинні вирішити або принаймні спробувати вирішити ці проблеми. Проте у світогляді юристів мають залишатися мрії, тобто ідеалізм та прагнення до кращого світу і життя для всіх.

- Які навички потрібні юристу, щоб бути ефективним в умовах сьогодення?

- Насамперед, потрібно навчитися приймати та розуміти інші культури, правові системи та спосіб життя. Не останнім буде аналітичне мислення, для того щоб зіштовхнувшись зі складною проблемою, юрист міг розробити свій підхід і знайти рішення. Це також пов'язано з умінням чітко висловлювати свою думку як письмово, так і усно, щоб інші люди розуміли наші позиції недвозначно і прозоро.

- Якби Ви могли надати одну пораду студентам-юристам, що б це було?

- Вчіться і попрацюйте в одній або кількох іноземних правових системах та країнах.

- Які книги (художні й нехудожні) Ви порекомендували б нашим читачам (особливо у період карантину)?

- «Суд» Франца Кафки, «1984» Джорджа Оруелла, «Як вмирають демократії» Стівена Левицького і Даніеля Зіблатта. Я вважаю, що наші нинішні світові обставини дуже небезпечні з позиції зародження потужної тенденції до авторитаризму. Тому я рекомендую книги, які допоможуть нам краще усвідомити цю серйозну небезпеку.

Джерело: Юридична газета